Центр науки та міжнародних відносин Роберта та Рене Бельфера Гарвардського університету опублікував Національний індекс сил кібербезпеки (National Cyber Power Index, скор. – NCPI), або Національний індекс кіберпотужності за 2022 рік, який є оновленням попереднього індексу 2020 року. Цей індекс вимірює кіберможливості 30 країн у досягненні 8 цілей.
«Держави продовжують розширювати свої можливості для досягнення багатьох цілей у кіберпросторі», — заявили автори Національного індексу кіберпотужності 2022.
Ключові пункти звіту:
- Сполучені Штати залишаються першими в списку (Топ-10 і повний Топ-30 нижче).
- росія випередила Великобританію, отримавши третє місце (Китай залишається другим), «в основному в результаті більшої демонстрації намірів і можливостей у сфері шпигунства, руйнівних атак і внутрішнього спостереження».
- Австралія перескочила з 10-го місця у 2020 році на 5-те в індексі цього року; Франція впала на три позиції з 6-го на 9-е; а Німеччина, Канада та Японія випали з Топ-10.
- До першої десятки увійшли Корея — 7 місце, піднявшись з 16; В’єтнам — 8 місце, піднявшись з 18; Іран — 10, піднявшись з 22-го місця.
- Україна поки не потрапила до Топ-10, посівши 12 місце, але здійснила гігантський стрибок із 29 місця у 2020 році завдяки збільшенню рівня кіберзахисту, розвідки та руйнівної діяльності. Україна стоїть пліч-о-пліч з Канадою, яка посідає 13 місце, і Німеччиною, яка на 11 місці.
Війна в Україні сприяла посиленню позицій як росії, так і України та призвела до того, що росія обійшла Великобританію в рейтингу. Згідно зі звітом: «У рамках двох цілей, комерційної вигоди та руйнівних можливостей, російська кіберпотужність зросла порівняно з Великобританією, головним чином через проведення ними більшої кількості кібероперацій, про які публічно повідомлялося в цих сферах».
Індекс складається з 29 показників, включно з кібератаками, які приписують тим чи іншим виконавцям, законами про захист даних, технічними стандартами та управлінням Інтернетом, кібердослідженнями, кіберзлочинністю тощо.
Ці показники оцінюються за вісьмома цілями: застосування практик з нагляду та моніторингу на загальнодержавному рівні за участю внутрішніх груп контролю; національна програма (стратегія) кібербезпеки (кіберзахисту); контроль та управління інформаційним середовищем; спеціалізована діяльність зовнішньої розвідки з питань національної кібербезпеки; здатність до знищення або вимкнення інформаційно-комунікаційної інфраструктури та можливостей супротивника; визнання та застосування міжнародних спеціалізованих норм та технічних стандартів.
Країни часто приховують свій справжній кіберпотенціал, «особливо руйнівні, оборонні та шпигунські можливості та свою залежність від внутрішніх структур національної безпеки», зазначається у звіті. «Ми підозрюємо, що це стосується більшості держав у зв’язку з таємними або військовими можливостями, але особливо Китаю, Ізраїлю, Ірану та Північної Кореї».
Серед 30 кібернаддержав першочерговою метою семи країн є стеження. Найважливішими кіберзадачами в Сполучених Штатах є збір розвідданих, деструктивність, контроль інформаційного середовища, а також встановлення норм і технічних стандартів.
Топ-10 найпотужніших кібердержав світу
Топ-30 найпотужніших кібердержав світу
Цифровий ландшафт — кіберпростір — це нове поле битви, оскільки держави намагаються протистояти одна одній за допомогою кіберзасобів і збільшувати свою кіберпотужність.
«З нашого аналізу стає зрозуміло, що держави прагнуть не тільки знищити та вивести з ладу інфраструктуру та можливості супротивника, але й зміцнити та посилити національний кіберзахист, збирати розвідувальні дані в інших державах, нарощувати компетентність у сфері кібер- та комерційних технологій, контролювати та маніпулювати інформаційним середовищем та розширювати свій вплив через визначення міжнародних кібер-норм і технічних стандартів. Кібер-потужність слід розглядати в контексті національних цілей держави, тож держави повинні, а також все частіше застосовують загальнонаціональний підхід у спробах її використовувати”.
Повний звіт доступний ТУТ
